Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Українська енергосистема входить у новий опалювальний сезон слабшою, ніж торік, а пошкоджені ТЕЦ і підстанції можуть суттєво ускладнити ситуацію. Експерт допускає, що в окремих сценаріях у квартирах буде лише 12–15°C, а електроенергію подаватимуть по 12 годин на добу.
Про це заявив енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Він пояснив, що відносно спокійне літо не означає, що взимку ситуація буде такою самою. У спекотні періоди цього року споживання електроенергії не зросло настільки сильно, як могло б за тривалої температури 28–29°C.
Крім того, за два роки суттєво скоротилося промислове споживання. За оцінкою Корольчука, це вивільнило близько 2 ГВт потужності, завдяки чому в пікові періоди влітку генерації вистачало.
Водночас узимку навантаження на систему зростає, оскільки електроенергію використовують не лише для побутових потреб, а й для обігріву.
Експерт вважає, що влітку масштабних відключень, найімовірніше, вже не буде. Перехідним періодом стануть вересень і жовтень, а нові обмеження подачі електроенергії можуть початися з листопада.
Окрема проблема — київські ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які зазнали пошкоджень. Їх планують відновити до початку опалювального сезону, але повністю повернути колишні можливості не вдасться.
За словами Корольчука, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 планують відновити приблизно на 70%, а ТЕЦ-4 — приблизно на 50%. Обладнання після оперативного ремонту матиме нижчу ефективність, тому ці об’єкти зможуть виробляти менше тепла.
За несприятливого розвитку подій у квартирах Києва може бути значно холодніше, ніж зазвичай. Експерт зазначив, що в «Київтеплоенерго» орієнтуються на температуру 12–15°C у житлових будинках.
Цей прогноз стосується звичайної зими. Якщо температура триматиметься близько нуля і серйозних пошкоджень не буде, у помешканнях може бути тепліше. Але під час морозів ситуація може різко погіршитися.
Водночас гаряча вода взимку, за словами експерта, має бути. Її тривалі відключення цього року були пов’язані з необхідністю спрямувати більше ресурсу на теплогенерацію після пошкоджень енергетичної інфраструктури.
Щодо електроенергії, Корольчук назвав три базові сценарії. У найгіршому випадку електроенергії може не бути навіть протягом доби через аварійні та ремонтні роботи.
Більш реалістичний сценарій передбачає періоди пошкоджень, за яких генерація все ж зберігатиметься. Тоді електроенергія може бути приблизно 12 годин на добу і стільки ж — відсутня.
При цьому найбільші проблеми можуть виникати вранці та ввечері, коли споживання досягає пікових значень. Натомість більше електроенергії може бути вночі.
Серед регіонів із найбільшими ризиками експерт назвав Київщину та центральні області, а також Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Одещину, Запоріжжя і Дніпро. Складною може залишатися ситуація і на Львівщині через вразливі енергетичні об’єкти.
Київ, за його оцінкою, перебуває серед найбільш проблемних регіонів. Пошкоджені великі підстанції досі не всюди пройшли капітальний ремонт, а оперативне відновлення не дозволяє повністю повернути їхні можливості.
Проблемою залишається і обладнання, яке Україна отримує як технічну допомогу. Воно не завжди відповідає параметрам української енергосистеми, тому його доводиться модернізувати та пристосовувати до конкретних об’єктів.
Окремо експерт звернув увагу на фінансування. За його словами, кошти на відновлення значною мірою надходять від Європейського Союзу, однак Україна фізично не може швидко освоїти весь обсяг виділених грошей.
Реально використати, за його оцінкою, можна трохи більше 40 млрд грн. При цьому значна частина робіт залишається оперативними ремонтами, а не повноцінною заміною пошкодженого обладнання.
Загалом Корольчук оцінює стан енергосистеми як гірший, ніж перед минулою зимою. Додатковим ризиком він називає можливе зниження потужності атомних електростанцій, яке вже спостерігалося минулої зими.
У листопаді та грудні АЕС тричі знижували потужність, після чого на її відновлення до проєктного рівня знадобилося по два-три тижні.
Експерт також нагадав про блекаут 23 листопада 2022 року. Тоді систему вдалося контрольовано відключити та запустити знову, однак нині, на його думку, повторити такий сценарій буде складніше через втрату значної частини теплової генерації.
